солдат-студент солдат-студент
Тренд і уїк-енд

ПРИГОДИ ДРАКУЛИ В УГОРЩИНІ ТА ІНШІ ІСТОРИЧНІ ЕТЮДИ

Автор: Ольга Головко

 

Це постаті з різних епох та різних країн, однак доля обох сплелася з історією могутньої держави Угорщини.

Анастасія Ярославна

Анастасія Ярославна, українська княгиня, і її чоловік угорський король Андраш I мали стати першими православними правителями Угорщини, однак Рим цього не міг дозволити, і про людське око вони стали католиками. Анастасія мала двох синів Соломона, спадкоємця трону, і Давида, з якими після смерті чоловіка їй довелося тікати до Німеччини від його брата короля Бели I. Врешті решт Соломон завоював батьків престол, та Анастасія від цього тільки постраждала ще більше, адже власний син став для неї тираном і катом, а не опорою у старості. У Вишеграді збереглася фортеця і вежа названа його іменем — Вежа Соломона, де він колись був ув’язений своїм дядьком. Через чотири століття король Матіаш на дванадцять років запроторив туди князя Валахії і свого суперника — Владислава Дракулу.

Влад Цепеш

Владислав був могутнім полководцем. Його разом з молодшим братом Раду у дитинстві батько був змушений віддати до Османської імперії. Що там пережили брати достеменно невідомо, але усе своє доросле життя Цепеш присвятив запеклій боротьбі з турками. Його ім’я наводило жах на ворогів. Бо Дракула знав, якої смерті бояться набожні мусульмани, і тому вішав їх, саджав на палі і кастрував. В Ісламі це означає ганебне осквернення душі, вона після смерті тіла буде навіки позбавлена спокою. Так само, як Анастасія, Владислава зрадили рідні. Брат Раду, новоспечений союзник османів, захопив владу у Валахії. Дракула був змушений тікати до родича дружини, короля Матіаша, і опинився у Вежі Соломона, замкнений на дванадцять років, поки трансільванські купці кмітливо застосовували друкарський верстат Гутенберга для розповсюдження бульварних жахів про свого князя. Щоб звільнитися і врятувати свою державу від турецької навали, Влад Цепеш теж мусив перехреститися із православного в католика, як і давноруська княжна. Хоча Матіаш відпустив його здебільшого через той самий страх втратити владу, через який і ув’язнив Дракулу, а не через віросповідання.

вежа Соломона_Вишеград

Біля Вежі Соломона сьогодні проводять лицарські турніри, а в ресторанчику на березі Дунаю туристи можуть покуштувати страви королівського двору, як от суп з косулі, та сфотографуватися в середньовічному вбранні з короною та скіпетром. Історія стала розвагою, і вуличні брехні про Владислава з роду Дракона затьмарили його справжні заслуги.

Усипальниця Олександри Павлівни Романової

Ще одна православна принцеса стала володаркою Угорщини у кінці XVIII-го століття. Олександра Павлівна Романова, онука Катерини II, була дружиною австрійського ерцгерцога Йосипа Габсбурга. Її життя було коротким і сповненим інтриг. Австрійський двір цькував і переслідував чужинку. Олександра померла після народження дитини у віці сімнадцяти років. Історія цікава тим, що після смерті її перезаховували 12 разів. Тіло палатини Угорської (таким був її титул) було і на звалищі, і в ковдрі під ліжком археолога, який ховав артефакт від радянської влади. Тільки в дев’яностих роках за сприяння нащадків Габсбургів Олександру Павлівну поховали востаннє у маленькій церкві недалеко від Будапешта.

Пам’ять про…

Туфлі на набережній_Будапешт Туфлі на набережній Дунаю_Будапешт

Якщо ви вийдете на берег Дунаю біля площі Сечені та від однойменного мосту підете направо до Парламенту, то побачите на кам’яній набережній розкидане взуття. Воно залізне, роз’їдене іржею, і в ньому стоять квіти, свічки і дощова вода. Це взуття євреїв, розстріляних тут, у Будапешті, під час Другої світової війни. Роззувшись, вони ставали на край високого берега, сковані між собою ланцюгом по півсотні за раз. Щастило тільки першій людині в шерензі — на неї витрачали один набій, усі інші падали у воду живі. Один ланцюг, один труп і нестримна течія Дунаю дозволяли нацистам економити цінні набої. Цей пам’ятник, встановлений у 2005-му році, називають одним із найпронизливіших у світі.

замок Борі

А от у містечку зі справжньою угорською назвою Секешфехервар стоїть пам’ятник безмежному коханню. Замок Борі — цегляний будинок, на який скульптор та архітектор Йоньо Борі витратив сорок років свого життя. Він будував його для своєї дружини в нагороду за те, що дочекалася його з Першої світової війни. Замок розміром із невелику віллу, проте має готичні башти, балкони та безліч скульптур, обличчя який змальовані з дружини Борі Ілони.

Вино врятувало Егер

Значний пласт в історії Угорщини займає боротьба з турками. Увіковічнення цих воєн доволі незвичайне. Існує легенда, яка розповідає про облогу угорського міста Егера. Від неї містян врятували зовсім не гуси, як було з Римом. Коли у фортеці закінчилася вода, і сили майже покинули оборонців, комендант Егера Іштван Добо наказав скасувати сухий закон і, зливши усе вино в один чан, роздавати його бійцям. Турки побачили, як змучені угорці раптом розправили плечі і з новою силою взялися за зброю. Забобонні османи подумали, що вороги п’ють бичачу кров, такою темною була та рідина. Звичайно, легенда не зовсім правдива, угорці тоді ще не знали іншого вина, крім білого, але вже 150 років в Угорщині виготовляють купаж вин із мінімум трьох сортів винограду провінції Егер, який має назву «Егерська бичача кров». В іншій провінції Токай виготовляють славнозвісне біле Токайське вино — «короля вин і вино королів» або «рідке золото», цінителями якого були королівські родини усієї Європи.

Угорщина поєднала в собі кращі сторони Західної та Східної Європи. Тут руїни середньовічних фортець, лицарські турніри та страшні легенди, чумні колони і розкіш католицьких храмів переплітаються зі східною любов’ю до відкритого простору, смачної, багатої кухні, спецій і гігієни (що у часи Відродження та Нового часу не раз рятувало маленькі містечка від епідемій чуми). Перефразовуючи Анатоля Франца, можна сказати, що один день в Угорщині дасть вам набагато більше, ніж десять років вдома. Не в останню чергу тому, що дороги там набагато кращі.

Автор: Ольга Головко