солдат-студент солдат-студент
Без рубрики

Продані чоловіки, кукурудзяні павичі і атомні бомби на картинах Марії Примаченко

Автор: Ольга Шумовська

Якщо ви, як і я, страждаєте від передвесняної хандри і похмурої погоди, відвідайте виставку «Марія Примаченко: неосяжне», яка проводиться у Мистецькому Арсеналі. Зі мною це прекрасно спрацювало.

Отож, все по порядку. Відразу при вході розташований стенд, біля якого охочі можуть придбати приємні дрібнички зі зображеннями творів Марії Примаченко. Дехто переконаний, що це спекуляція і безчестя, але я вважаю, що нерозумно було б не скористатися такою можливістю заробити грошенят, тим паче, ціни на вхідні квитки цілком помірні (60 – загальні, 20 – пільгові). Крім того, я була б щиро засмучена, якби не змогла поповнити свою колекцію поштівок кількома із фентезійними сюжетами художниці.

20160226_172106

Сама виставка влаштована, як на мене, досить вдало – організатори не поскупилися ні на місце, ні на освітлення. Три великі зали Мистецького Арсеналу повністю відвели на розміщення картин – якраз достатньо, щоб відвідувачі могли вільно розглядати роботи, не пробиваючи собі ліктями дорогу до них. Розглядати ж там справді є що – фантасмагорії Марії Примаченко потребують більшої уваги, ніж може здатися на перший погляд. Першою в око впадає, звісно, барвистість і яскравість картин, але вкрай цікавими є й історії, зображені на них. Попри їхню приналежність до так званого «наївного мистецтва», уважний глядач зверне увагу на незвичайні сюжети й унікальних персонажів. Мало хто не чув про знаменитих фентезійних звірів Марії Примаченко – «Дикого чаплуна», «Зубрійку», численних різнокольорових левів, але навряд чи більшість задумувалася про те, що за такими незвичайними героями можуть стояти реальні історичні постаті й події. Я була вкрай здивована, коли, посеред інших, побачила «Молодого кукурудзяного павича» з гордо піднятою головою (очевидно, хто мається на увазі, особливо зважаючи на те, що намальована робота була в 60-ті роки) та ще кількох цікавих персонажів, які зображують політичних діячів того часу. І це лише те, що помітила я, зі своїми, на мій жаль і сором, жалюгідними знаннями історії. Вдалим доповненням з цієї позиції є стенд з інформацією про історичне полотно творчості Марії Примаченко, на якому зазначені головні події минулого століття у світі й Україні. Очевидно, що небайдужими художницю залишили глобальні загальнолюдські проблеми, про що свідчить зображення великого круглого темного звіра із роззявленою ікластою пащею, із підписом «Господін Рейган на цю картину подивися і удумайся яка ця атом важка і тяжола і нерозумна». Утім, найбільше уваги мисткиня приділяла народному життю: левова частка усіх картин так чи інакше – кольорами, творчими мотивами, сюжетами – стосується життя простих людей, як-от малюнок ринку, на якому українські жінки продають своїх чоловіків, бо вдосталь від них настраждалися (на іншій картині зображений чоловік напідпитку, якого зустрічає дружина, щоб піти й викупити обміняного на горілку коня – до болю реалістично).     

20160226_174330   

Вкінці останнього залу розташована інсталяція, яка викликала у мене бажання поставити навпроти неї диван, щоб протягом наступних кількох годин у комфорті посеред просторого Арсеналу її споглядати – фантастичні звірі з картин Марії Приймаченко, накладені на відео з історичною канвою того часу, рухаються, плавно змінюють один одного, заворожують. Загалом – чудове завершення сповненої різноманітних вражень подорожі.

Автор: Ольга Шумовська