солдат-студент солдат-студент
Любов і війна

Розбиті коліна і пересохлі губи

Автор: Cвітлана Привалова

  Спікер з’явився несподівано, коли на нього вже ніхто не чекав. Він стрімко пройшов між рядів і задихано сказав у мікрофон:

  — А у вас тут спекотно! Переліт був важким. Звітуватиму я швидко, бо на сімнадцяту заплановане зібрання у Комітеті Майбутнього, — почав Нік.

 Раптом він зупинив свій погляд на дівчині у першому ряду, яка дивилась не на нього, а терла чомусь свої коліна. Він зосередився миттєво і побачив в її очах, як вона сорок хвилин тому впала з височезних підборів, зачепившись за вибоїну в асфальті. Поліна одне коліно розбила.

Зі сторони підійшов перехожий:

— Давайте я допоможу! – запропонував він.

— Давайте, — радо погодилась. – Якби ще у вас знайшлась пара запасних панчіх – було б ідеально.

— От панчіх не маю, — усміхнувся чоловік.

— Гаразд. Тоді питання політичне. Якщо на прес-конференцію до голови Комітету Майбутнього прийти з розідраними колінами і діркою в панчохах – це неповага?

1-1

Поліна закліпала очима і перервала Ніку перегляд себе. Читати короткотривалу пам’ять він міг, як і всі решта присутніх, тільки у тих, хто був йому подібним. Збіг у словниковому запасі, любові до переміщень та до кави без молока, гарантували йому таких самих людей.

  •   — Розбиті коліна, — раптом сказав він задумливо у мікрофон. – Тобто… до справи… Сьогодні закінчився офіційний візит до Страхсбургу. Рада страхів безперечно забуває про свої повноваження.

Поліна прикривала дірку на своєму коліні і навіть не напружувалась запам’ятовувати. Диктофон писав, тому вона думками була десь в міжчассі. Нік говорив ствердно, наступаючи інтонацією на кожне слово. І час від часу прикривав губи пальцями.


Pryvalova2

Вона пірнула в його останню годину пам’яті. Нік у літакові надиктовув звернення від Комітету до урядовців і постійно облизував свої тонкі губи.

  — Може вам води принести? – поцікавився помічник.

  — Та ну, ти відправляй швидко звернення. Та і не води мені хочеться. Я б випив лимонаду. Тільки того, що 50 на 50.

  — А, там де ніжність і більше? – уточнив помічник.

  — Точно. Таких зараз вже не виробляють.

«Виробляють-виробляють», — усміхнулась Поліна про себе.


Pryvalova3

Раптом Нік і Поліна зустрілись поглядами. У точці перетину поглядів виникла голограма. «До завантаження історії лишилось п’ять секунд», — пролунав гучний голос по залі.

Журналісти жваво почали перешіптуватися. У «Книзі попередників» там був якийсь розділ про те, що читати одне одного можуть багато хто. Для цього треба збігатися в смаках на 51 відсоток. Але при особливих зустрічах – має виникнути щось інше. Що саме, ніхто не знав.  

Всі сиділи розгублено, а голос продовжував лунати на приміщення Комітету, озвучуючи подробиці:

«Робоча назва проекту «Розбиті коліна і пересохлі губи» гарантуватиме вам пристрасть вже за тридцять хвилин у тутешній чоловічій вбиральні. Розідрані панчохи відіграють свою роль. Правильно зробили, що їх не позбулись.

При успішному проектуванні завдяки саме цій зустрічі місто Страхсбург поверне собі історичну назву».  

 

 У залі всі сиділи прислухаючись. А на вулиці опадав квітневий цвіт. І поки демони палили, ангели розповідали їм останні київські новини.

Автор: Cвітлана Привалова