солдат-студент солдат-студент
Блог

ТЕСТ НА УКРАЇНСЬКІСТЬ

Автор: Ангеліна Барилюк

Чи доводилося вам коли-небудь цуратися рідної мови? Приміром, мені – ніколи. Втім, нещодавно зустріла багато таких людей. Причому не просто пересічних перехожих на вулиці, а – не побоюсь цього слова! – як «візитівку» нашої держави у невипадковому місці.

Погодьтеся, міжнародний аеропорт «Бориспіль» місце далеко не просте – фактично це повітряні ворота нашої держави. Нещодавно тут зустрічала двоюрідну бабусю з далекої сонячної Австралії. І хоч вона мешкає за кордоном вже впродовж 20 років, по можливості прилітає додому. Тож моїй радості не було меж!

Сповнені приємними емоціями (а бабуся ще й стомлена довготривалим перельотом з іншого кутка планети) ми присіли за столик миловидної кав’ярні, котрих у міжнародному аеропорту як риб у воді. Відтак ми із задоволенням вирішили перепочити та випити філіжанку запашної кави.

– Прошу чашку кави, будь ласка, – чемно звертаюся до продавчині.

Білявка приємної зовнішності в строгій красивій формі, вочевидь, звична до подібних прохань, відрізала сухою російською:

– Вам эспрессо или американо?

На моє прохання вживати українську мову продавець і бровою не повела, продовжуючи розмовляти російською. Наливаючи «елітну» каву 65 гривень за чашку, юна леді, мабуть, вважала, що розмовляє «елітною» мовою. Їй було все одно, що працює вона не на ринку, а в міжнародному аеропорту. Адже це перше місце, куди прибувають іноземці, українці, земляки-емігранти.

Загалом, сьогодні в Україні вживання російської мови дуже популярне, особливо у великих містах. Чомусь в українців склалася така думка: якщо розмовляєш українською, значить ти недостатньо крутий. Навіть після серйозних подій на Майдані, під час війни з країною-агресором, Росією, ми не відмовилися від цього комплексу. Україна, яка хоче в Європу, має справляти враження європейської країни. У нас є своя мова — мелодійна, співуча, солов’їна. Та вона стане тоді престижною, коли окремі українці, особливо молодого віку, перестануть її цуратися.

А в нашій ситуації дирекція недешевої кав’ярні теж має звертати увагу на інші професійні навички персоналу, який, йдучи на роботу, не повинен втрачати обличчя українця.

Автор: Ангеліна Барилюк