солдат-студент солдат-студент
Любов і війна

Від бійки до весілля 4 роки

Автор: Бондаренко Олесі

Кажуть, що перше кохання найміцніше та ніколи не забувається – здавалося б це просто “ванільні” слова романтиків, але коли зустрічаєш реальну історію кохання з різноманітними труднощами та випробовуваннями, то розумієш, що те справжнє почуття існує не лише на сторінках книг та екранах телебачення.

Знайомство

В школі вони постійно билися: він був старшим за неї, а вона маленька дівчинка закохана в старшокласника. Назар дуже строгий, самовпевнений з диктаторським характером одразу заявив, що Яна буде його. Після однієї новорічної ночі хлопець поставив дівчину перед фактом, що вони будуть зустрічатися – так і сталося. Щоправда сталася і війна…

За 4 роки закоханні бачилися близько 4 місяців: “Приїжджаючи він одразу їхав знову, а мені не залишалося нічого окрім набридливого та тяжкого чекання. Це як ворожити на ромашці: приїде, не приїде – ніколи не знаєш що випаде”, –  розповідає Яна.

Коли Назар повертався з зони АТО, а там він був тричі і знову поїхав, дівчина щоразу надіялася, що це його остаточний приїзд, але щоразу після нічного дзвінка він збирав речі і вирушав на війну. На дзвінки часто не відповідав, а коли розмовляли, то за звуком гранат не чутно було його голосу.

—        “Як я можу не поїхати там же ж 30 моїх хлопців? Якщо воювати, то тільки разом. Нас і так постійно кидали, ще не вистачає щоб і ми почали кидати одне одного”, –  коментує Назар;

—        “А що було, якщо б тебе ранили?”, – зі сльозами на очах запитує Яна;

—        “Що, що? Мовчки почнеш жити далі. Це війна – таке нормально”, — як ні в чому не бувало відповідає солдат.

Від цих розмов дійсно моторошно, особливо коли бачиш двадцятип’ятирічного хлопця з сивиною у волоссі. А він жаліється лише на жахливу їжу та нестачу води та розповідає про сон в машині: “Сплю і чую, що по мені щось повзає. Дивлюся – миша. А що мені? Взяв скинув її з руки і сплю далі(сміється). Це війна – дякую, що було не гірше”.

 

 

 

Untitled-2

 

 

 

 

 

Я хочу на тобі одружитися”

Наприкінці серпня минулого року Назар ледве повернувся додому – довго не відпускали та зробив Яні пропозицію. Дівчина одразу погодилася та невдовзі зіграли весілля: “Напевно, вийшла за нього через його вії – вони дуже виразні та такі, як в ляльки. Та і в його сивені є якась дивна сила, в 25 не кожний такий мужній та самовідданий”, -– говорить  Яна.

Дівчина навіть не помічала гостей на весіллі, адже була зосереджена лише на чоловікові, все пройшло як на одному диханні, згадала що було на церемонії лише по фото. Назар навіть не дозволив вкрасти наречену одразу заявив, що вона тільки його.

Медовий місяць був ну дуже романтичним. Провила його молода пара в військовій частині: “Я, він і ще два хлопці – романтика”, – сміється наречена.

Untitled-1

 

Як змінює війна?

“Мені вже просто не цікаво на “гражданці”. Що тут робити?”, – коментує Назар. Яна різко стала сумною, коли розмова зайшла про зміни та зміни після війни. Дівчина скаржилася на те, що чоловік став жорстокішим, нікого не слухає. “Мною командувати не вийде, будеш керувати кимось іншим”, – втручається в розмову Назар. Стало більше сварок, велика кількість істерик на тему “чому не дзвонив?”, “чому не приїжаєш?”. Але коли пара бачиться після довгих розлук – все, як вперше: “Я ніколи нічого не випитую, коли захоче і сам розкаже. Єдине, що ми зрозуміли це те, що кохання долає все”.

Автор: Бондаренко Олесі