солдат-студент солдат-студент
Тренд і уїк-енд

Всесвіт Маші Єфросиніної

Автор: Алина Андриевская

 

Фото 1

Неможливо добре написати про людину, якщо вона тобі не подобається. Маша Єфросиніна мені не просто подобається, вона для мене є прикладом та певним орієнтиром. Саме завдяки їй я зробила найважливіший вибір свого життя – обрала журналістику, потім я, як і колись вона, мріяла вступити до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Колись Маша, відмінниця та медалістка, вступила на факультет іноземних мов за результатами співбесіди, навіть без іспитів! Дивлячись на неї я, як і вона колись, наважилася переїхати з Криму до Києва, слухаючи історію її боротьби з фігурою, я навіть відмовилася від перепічки. Маша – це людина, яка пройшла довгий шлях становлення та самовдосконалення і внутрішнього, і зовнішнього. Вона надихає і, навіть не знаючи того, є моїм цензором. Часом я думаю: «А що б сказала про це Маша? А як би вчинила у цій ситуації вона?», – і це неабияк допомагає жити трішки правильніше, ніж могло би бути без неї. 

Маша – це приклад 
         Приклад дівчинки із невеличкого містечка, яка після школи переїхала підкорювати столицю і згодом таки підкорила. 
         Приклад дочки та старшої сестри, яка змогла перевезти родину до столиці та забезпечити необхідне батькові лікування. 
         Приклад жінки, яка працює над стосунками із чоловіком, та долає перепони подружнього життя. 
         Приклад подруги, яка завжди знаходить час на відверту розмову, підтримку та допомогу. 
         Приклад дружини та матері, яка вміє поєднувати успішну кар’єру із щасливим сімейним життям. 
         Приклад жінки, яка у тридцять виглядає молодше за двадцятирічних. 
         Приклад активістки із громадянкою позицією. 
         Приклад публічної людини, яка використовує свою популярність для порятунку хворих дітей.

«Маша – це всесвіт» – сказала мені її найкраща подруга – PR-директор «Нового каналу» – Ольга Балабан. А от який він – всесвіт Маші?

У своєму портреті Маші Єфросиніної я зверталася до слів двох людей, які стежать за життєвим шляхом Маші вже більше 10 років та мали змогу порівняти її на екрані, на знімальному майданчику та поза камерами, у житті – це два її найбільші прихильники та адміністратори єдиного офіційного фан-клубу Єфросиніної – Марта Гвоздь та Ладік Костандян. Найбільше, після родини та друзів, про Машу знають саме її прихильники. Львів’янка Марта та полтавчанин Ладік захоплюються Машею та її проектами ще з 2005 року, вони спостерігали за творчим шляхом телеведучої спочатку з екранів телевізора, потім – зсередини знімального процесу – з-за лаштунків проекту «Мрії здійснюються», «Шоумаsтгоуон», «Знайти крайнього», потім дізнавалися про неї з особистих розмов у її робочому кабінеті, і з особистого листування у соцмережах. Вони з самого початку і до тепер мали змогу порівняти Машу-«зірку» з телеекрану з Машею у реальному житті.

Фото 2Історія нашої першої зустрічі

У 2012 році я в Інтернеті приєдналася до фан-клубу Маші у «ВКонтакті». Там її шанувальники якраз збиралися їхати на зйомки шоу «Шоумастгоуон», що незабаром транслювалося на Новому каналі. Маша, до речі, була не тільки ведучою цього проекту, а й вперше в житті – керівником та продюсером. Як, виявилось, найактивніші шанувальники Маші були, як і я, не зі столиці. Марта їхала зі Львова, Ладік – з Полтави, а я – з Криму. Отак нас об’єднала Маша чотири роки тому, а ми дружимо і сьогодні. 
         Ми зайшли до знімального павільйону, зайняли свої місця у залі і стали чекати. У залі було дуже спекотно, прожектори періодично світили прямо в очі синім яскравим світлом, але нічого не могло зіпсувати внутрішні стан ніби ти прямо зараз доторкаєшся до своєї мрії, а за мить побачиш живий приклад успіху та краси. І от вона  вийшла на сцену. Висока, струнка, з ідеально зібраним чорним блискучим волоссям, по-вечірньому нафарбованими очима, природно блідо-рожевими вустами, у вечірній чорній максі-сукні з золотим мереживом, блистівками та напівпрозорою фатиновою спідницею. Маша світилася чи то від хвилювання, чи то від щастя нарешті почати зйомку свого першого власного масштабного проекту… А ми світилися, бо дуже були раді її бачити та бути присутніми при такій важливій для Маші події. Ми просто сиділи у залі серед сотень інших глядачів. Ми хотіли наживо спостерігати за тим, як Маша працює у кадрі, на сцені, чи багато дублів робить, чи забуває слова, чи помиляється, як спілкується із колегами поза камерою… Жодного разу зйомку не припинили за Машиним бажанням чи через її помилку. «Стоп» могло прозвучали лише за технічних причин. Що нас тоді здивувало, – це те, що енергійність, запал, позитив, настрій Маші не вимикалися після слів режисера «стоп, знято». Маша без камер робила все, щоб розважити глядачів та підбадьорити учасників. Вона танцювала, носилася сценою, «сипала» жартами, але моментально занурювалася у роботу, як тільки розганявся кран з камерою. 

Прийшли ми тоді, до речі, з великим букетом білих троянд, який Ладік та Марта доручили вручати мені.

Фото 3То ж по закінченню зйомки ми всі вийшли на сцену привітати Машу з початком, я дуже хвилювалася, то ж не могла сказати й слова, лише усміхалася й подякувала Маші за можливість бути присутніми на зйомках, а вона подякувала нам за підтримку. Це взагалі дуже дивне почуття спілкування з людиною, якою ти захоплюєшся, воно минуло лише на якійсь третій, напевно, зустрічі, коли довго формулюєш все, що хочеш сказати, запитати, побажати, а коли підходиш до цієї людини, у горлі стає ком, все забуваєш і лише усміхаєшся. Тоді було саме так. Але ми вийшли натхненні зустріччю та неймовірно щасливі.

Наступного разу ми зустрілися вже на фіналі, а потім було декілька фан-зустрічей, тоді Маша вже знала нас в обличчя та по іменах, раділа, коли бачила нас у залі, і щоразу усміхаючись, щиро та якось дуже скромно дивувалася: «Друзі, невже вам цікаво слухати одне й те саме щоразу?!». А для нас кожна зустріч це був неймовірний заряд позитиву та натхнення, ми могли безліч разів слухати її поради та розповіді про власне життя.

Чим «Маша на екрані» відрізняється від «Маші у житті»?

Маша з’явилася на екрані у 1990-му році простою веселушкою, співведучою популярного ранкового шоу «Підйом», сьогодні вона веде проект своєї мрії – «Відверто» – серію відвертих інтерв’ю з відомими українцями. На екрані Маша тепер жіночна, відкрита, спокійна, співчутлива, уважна до героя, впевнена у собі, гармонійна. 

Марта: «Після прочитання інтерв’ю в журналі «Viva!» за 2006-2007 рік, точно не пам’ятаю, я для себе зробила висновок, що людина на екрані і та ж людина у житті — це трохи різні люди. Саме з цього моменту, купуючи журнали, повільно читаючи, гортаючи сторінки, надіялася натрапити на нове цікаве інтерв’ю з Машею, красиву фотосесію… У мене ніколи на стінах не висіли плакати улюблених співаків чи акторів, однак всі номери з інтерв’ю Маші, які мені вдалося купити, в мене досі зберігаються! А ось цей «Viva!» кудись випарувався. Мабуть, давала комусь почитати.

У «Підйомі» Маша мене зачепила своїм почуттям гумору, безпосередністю, вони з Юрієм такі енерджайзери. У «Фабриці зірок» — своєю справедливістю, послідовністю, складом розуму. Згадую участь Маші у проекті «Хто зверху»: вона одна вивела команду дівчат до перемоги! Я тоді так раділа, як за себе! У «Мрії здійснюються» — своєю справжністю, щирістю, сміливістю не боятися бути смішною. Тут же Маша і заспівала, і затанцювала — це було так мило і надихаюче! 

Нашу першу зустріч наживо я внесла як червоний день календаря. (Сміється). Вона відбулася 3 березня 2012 року в приміщенні «Нового каналу» в рамках фан-зустрічі телеведучої зі своїми прихильниками. Ініціатором зустрічі виступила тепер вже офіційна фан-спільнота у соц. мережі «Вконтакті». 

Маша, звичайно, була дуже щаслива, в той же час здивована, ніяковіла, бо думала, що фан-клуби можуть бути у Козловського, Ротару, та аж ніяк не в неї! Мене це дуже здивувало… 
Вона сказала, що дуже цінує свою аудиторію, безпосередньо учасників нашої спільноти. Тоді на зустріч приїхали молоді люди з багатьох куточків України: Дніпропетровськ, Полтава, Львів, Харків. Із зустрічі телеведуча зробила висновок, що її цільова аудиторія — свідома, прогресивна молодь, адже із залу лунали непрості питання, наповнені глибоким змістом. Відтоді Маша слідкує за всіма публікаціями, що з’являються у нашій групі в «ВК». Було неймовірно приємно дізнатися про це! 

Ох, я тоді дуже хвилювалася, хотіла сказати щось хороше , а наговорила казна-що. Наприкінці кожен гість мав змогу підійти за автографом та сфотографуватися з улюбленицею. Я підійшла остання, бо брала багато автографів для друзів, котрі не змогли приїхати. Маша тоді пожартувала, що я їх буду продавати! (Сміється) 
Та основне, що я тоді хотіла сказати, я й досі не сказала. 

В житті Маша виявилася більш спокійною. Мої тодішні відчуття, емоції, переживання важко описати. Уяви собі, що зовсім скоро ти зустрінешся з людиною, яку хотіла давно побачити. За роботою Маші я мріяла спостерігати хоча б краєм ока. Це, звичайно, не один на один, але тоді, мабуть, я би втратила свідомість від радості і хвилювання одночасно!
Пам’ятаю, дата зустрічі збіглася з якимись важливими контрольними, модулями, та я вирішила, що за будь-яку ціну потраплю на фан-зустріч. Після цієї події в моєму житті під враженнями я перебувала рівно до наступної нашої зустрічі, хотілося одразу піти зробити щось хороше і світле. Слухати і спостерігати за Машею — це величезна порція натхнення!

Фото 4

Після цієї першої зустрічі Маша підтримує зв’язок з нашою групою. У травні 2014 року на прохання підписників спільноти у «ВКонтакті», а це ті люди, які активно слідкують за творчістю та діяльністю телеведучої, відбулася ще одна фан-зустріч в неформальній обстановці. Маша дуже зраділа пропозиції знову поспілкуватися зі своїми прихильниками. Однак і до цієї зустрічі ми бачилися не раз на зйомках її телевізійних проектів, на зустрічах зі студентами, а останнім часом — на благодійних зустрічах в рамках спільного проекту Маші з благодійним фондом «Твоя Опора» «Charity Weekend», що направляє всі зібрані кошти у дитячі будинки та на лікування в Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова.

Кожну зустріч я пам’ятаю від «а» до «я», кожне питання і кожну відповідь, після кожної зустрічі у мене в душі залишаються враження і теплі спогади. Найбільш пам’ятним на даний момоент для мене є майстер-клас Маші «Ти в себе одна». Це була перша із серії благодійних зустрічей в рамках цього проекту. І я розуміла, наскільки важко емоційно ділитися особистим із сотнями незнайомих людей, а ще й одночасно презентувати свій благодійний проект. Я чомусь була впевнена, що Маша дуже хвилюється. Сиділа, слухала і подумки говорила собі: «Машо, давай, ти найкраща!». То, знаєте, як на футболі вболівають! (Сміється)

Ладік: «З моменту проведення Машею «Фабрики зірок» я просто закохався в неї. У її манеру проведення заходу, її енергію і неймовірний блиск в очах. Це було близько шести-семи років тому. З тих пір вона моя Муза.

Маша унікальна своїм умінням тримати інтригу і повністю заповнювати атмосферу необхідної емоцією. Звичайно ж, карколомний стиль, краса і в цілому образ ідеальної жінки ще тоді підкорив мене. Для мене вона – еталон.

Я не застав «Підйом» за її участі, тому перше, що побачив – це «Модний вирок», але в силу віку не сильно надавав йому значення. Стабільно дивився «Фабрику зірок», а потім і «Мрії здійснюються». Усі наступні її проекти я не пропускав.

Наша перша зустріч відбулася на зйомках «Мрії здійснюються». Тоді моя сестра написала лист про мою мрію провести з Машею шоу. І ось до мене, до звичайного гостя на зйомках, в найнесподіваніший момент Маша підійшла і сказала, що сьогодні виконає мою мрію! Ніколи не забуду цей момент. З того моменту моє життя змінилося.

Після випуску шоу за моєї участі мені написало багато людей, і одного разу написав керівник її фан-клубу, який тоді ніяк не розвивався, там було зовсім мало людей, і ми прийняли рішення поїхати на зйомки наступного сезону «Мрії здійснюються» разом. Там Маша і дізналася про свій фан-клуб, і ми потихеньку почали його розвивати. Вона була дуже здивована, бо вважала, що фан-клуб може бути у Кіркорова, Козловського, але ніяк не у неї (Сміється). Після того ми організували першу фан-зустріч з Машею, і справи фан-клубу відразу пішли вгору, нас ставало все більше.

Машенька абсолютно проста в спілкуванні, неймовірно приємна і випромінює багато теплої енергії. Зовнішність завжди на висоті, але при цьому вона повністю «земна».

Завжди хвилююся перед зустріччю з нею, і дуже хочеться ще поспілкуватися після зустрічі. Кожного разу мало. Вона завжди дає цінні поради, заряджає і надихає. По можливості я відвідую всілякі проекти, до яких причетна Маша. Бачимося ми рідко, але при цьому кожну зустріч я пам’ятаю і ціную.

Однозначно, Маша допомогла мені визначитися в житті. Я займаюся виключно тими справами, які приносять мені задоволення. Працюю у творчій сфері. Організовую, веду заходи. Зараз моя діяльність безпосередньо пов’язана з модою індустрією. Так ось, це все – Маша! Ось за це їй велике спасибі, і звичайно ж вона – моє джерело натхнення», – зізнається Ладік.

Маша на екрані вже більше п’ятнадцяти років, і за цей час вона використала цілу палітру яскравих образів, які не завжди відповідали її характеру або внутрішньому стану, бо головним було не це, головним було подарувати настрій глядачеві, дати йому змогу обрати для себе, яка Маша йому подобається найбільше. Але прийшов час щирості та відвертості, час зняття масок, час усмішок тільки тоді, коли хочеться сміятися і час сліз, коли вони котяться самі, і це неможливо зупинити. Не дарма проект, який зараз веде Маша має назву «Відверто з Машею Єфросиніною». Це серія відвертих інтерв’ю з відомими українцями, але відвертими доводиться бути не тільки героям, але й Маші. Тепер на екрані ми бачимо її справжню – розумну, відкриту, м’яку, з гумором та співчутливу, ту, що тепер не ховає справжніх усмішок та сліз за кадром.

 

Автор: Алина Андриевская